Лозуватка – село, центр сільської Ради, розташоване на річці Інгул, за 18 км  від районного центру. Населення складає 730 чол.

Сільраді підпорядковані населені пункти Волошки та Дружба.                                                                               

В селі відкрито 6 магазинів.

В Загальноосвітній школі працює 16 вчителів, навчається 100 учнів

.

В селі є будинок культури на 300 місць, та сільська бібліотека з фондом понад 11 тисяч книг. Село Лозуватка має дивну історію, яка починається з тих часів, коли безмежний таврійський степ пролягав з півдня на північ, зі сходу на захід, де росли поодинокі дерева: акація, ясен, а більше на північ – дубові зарослі. А з трав’янистих тут багато було ковили, яка росла майже в ріст людини. Серед тварин тут водилися: дикі кози, лисиці, зайці, куріпки, фазани, дикі голуби, перепели та багато іншої живності. Саме слово назви татарського походження, тому, що ці дикі степи в основному були заселені кочовими племенами татар.  Вони селилися в основному біля річок, в долинах, де можна було заховатися від гарячих променів сонця, холодних їдких туманів, та дощів, а також зимових морозів. Свідками цього є печери, які й понині в своїх лабіринтах тримають предмети щоденного вжитку, кістки та скелети тварин, дерев’яні шпиці та колеса, підкови, наконечники стріл та інше.    З точки зору археологічного минулого, можна відмітити, що біля села Лозуватка в одному із курганів було виявлено кіммерійські поховання. Тут знаходилися кіммерійські горщики з наліпами на плечиках, дерев’яні миски, прикрашені металевими бляхами, що зображають схематизовані голівки баранів; поряд з речами лежали хребці осетра.